РОСТЕМО БЕЗ СТРАХУ
Найчастіше, тривожність, як риса характеру,
з’являється в дитинстві. Причиною формування тривожності сімейні психологи
називають неправильну поведінку батьків.
Підвищена тривожність матері або батька легко
передається дитині, крім того, її розвитку сприяє і надмірна опіка,
демонстрована дорослими по відношенню до дитини. Згодом причиною тривоги стає
невизначеність, що є благодатним грунтом для фантазій і уяви несприятливих
шляхів розвитку тій чи іншій ситуації. Людина турбується про те, що тільки
теоретично може статися, відчуває хвилювання без явних приводів для нього. Тим
часом, причиною підвищеної тривожності може стати і перманентне перебування в
стресових ситуаціях.
Тривожність
позначається не тільки на психологічному, але і на фізичному здоров’ї дитини, а
також може призвести до депресії.
Як батьки можуть допомогти дитині, схильній до
тривожності?
Якщо
ви помічаєте, що ваша дитина схильна засмучуватися сильніше, ніж інші діти,
потрібно діяти. Найкраще відновити душевний спокій дитини допомагають
організовані дії, наприклад, чіткий розпорядок дня: їсти, готувати уроки,
робити роботу по дому, дивитися телевізор тощо.
Фізичний
контакт з батьками, їх ласка і ніжність, має величезне значення для душевної
рівноваги дитини, його психологічного комфорту. Він полегшує спілкування між
батьками і дитиною, служить підтвердженням вашої любові і підтримки. Вимкніть
вечірні новини і обговоріть з дитиною події його дня: що сталося в школі, що
він бачив і дізнався.
Якщо
ви належите до релігійної групи, беріть з собою дітей на службу; якщо у дитини
є улюблені старші друзі або родичі, частіше бувайте в їх компанії. Намагайтеся
розширити коло спілкування дитини, не порушуючи при цьому його психологічного
комфорту.
Частіше
нагадуйте синові або дочці, що, незважаючи ні на що, він завжди зможе
розраховувати на вас і все буде добре.
психолог
Наталія Гринишин
Коментарі
Дописати коментар