ЇХНІЙ ДІМ ЗАБРАЛА ВІЙНА

Їхали на кілька тижнів, а лишились назавжди. На питання «чому саме Хмельниччина?» відповідають щось з розряду «звідси родом», «тут проживають мої родичі (друзі, знайомі)». Так, ми сьогодні говоримо про ВПО.   

Фото glavcom.ua

Згідно останніх статистичних даних в Хмельницькій області проживає близько 7 тисяч вимушено переміщених осіб (переселенців), з них 80% в місті Хмельницький. Міжнародна організація з міграції підготувала звіт, в якому запитала ВПО про їх плани на майбутнє.

Більшість респондентів відзначають, що планують повернутися після завершення конфлікту (39%); 17% відзначають, що, можливо, повернуться в майбутньому, 26% респондентів висловили намір не повертатися.

 "Коли ВПО запитали про їхні плани на найближчі три місяці, більшість ВПО (79%) відповіли, що залишаться у нинішньому місці проживання", - сказано у звіті.

Отримані дані свідчать про те, що переселенці асимілюються в новому середовищі та стають важливими членами місцевої громади. Сьогодні розмовляємо з Валігун Іриною, яка 3 роки тому вимушено покинула власну домівку в місті Первомайськ Луганської області та вирушила з матір’ю на Хмельниччину – на свою малу батьківщину. Тут вже й народилась її донька Мар’яна.   

 -  Які позитивні сторони життя в місті Хмельницький Ви спостерігаєте?

-  Дуже порадувала велика кількість родинних традицій та свят. У нас в місті святкувався День Шахтаря, 8 Березня, Новий Рік та День міста. А тут шануються християнські цінності та свята. Наша родина, до прикладу, дуже любить Різдво.

-  З якими проблемами Ви зіштовхнулись при переїзді?

-   У нас було дві головні проблеми: пошук доступного житла та медичне обслуговування сім’ї.

-  Чи плануєте повертатись в місто Первомайськ по завершенню конфлікту?

-  Ні. Наш будинок було повністю знищено внаслідок обстрілів. Уціліла лише огорожа, яку я самостійно робила (посміхається – прим.ред. ).