МІФИ ПРО БЛАГОДІЙНІСТЬ АБО ГЕТЬ СТЕРЕОТИПИ

   В кожній сфері людського життя існують міфи. Благодійність не є виключенням. Саме про стереотипи в благодійництві ми сьогодні й поговоримо.

         Перший міф: Допомагають тільки ті, у кого багато грошей.
А ось і не правда! Адже низький дохід ніколи не був перешкодою для того, щоб допомогти ближньому. Справжня благодійна допомога не надається за принципом від «багатого до бідного» або від «сильного слабкому». Це допомога виходить і адресована тому, кому необхідна в даний час.
У нашому житті люди занадто часто міняються місцями!
До недавна благодійність була долею для фанатиків або «показухою» для багатих. Тепер, коли у світі став формуватися середній клас, кількість людей, які вирішили надати підтримку- стало набагато більше!
По-друге, хто сказав, що потрібна тільки матеріальна допомога? Якщо ви знаєте англійську мову, хто заважає вам приїхати один раз на тиждень і провести у дитячому будинку майстер-клас? З цими дітьми ви можете шити, готувати, співати і танцювати, а також просто розмовляти на різні теми – і це вже буде вашою допомогою! Для цього вам потрібні лише голова, серце і, звичайно, бажання.

       Другий міф: Благодійні фонди створюються для наживи, і для того щоб не платити податки.
Походження цього міфу засновано на поодиноких конкретних фактах. Насправді кожний благодійник, який пожертвував гроші, при бажанні, може побачити і перевірити, куди і кому були віддані його фінанси. Щодо документації благодійних фондів та організацій, то все ж чинне законодавство зобов’язує їх щорічно публікувати звіт про свою діяльність. Як правило, якщо фонд працює на засадах чесності та відкритості, він за власною ініціативою робить це набагато частіше, — вся його фінансова документація абсолютно прозора  і чиста. Що стосується податків, то легально списувати податки на благодійність не дозволяє існуючий в Україні Податковий кодекс.
Третій міф: Справжня благодійність повинна бути анонімною.
Бажання людини надати благодійну допомогу і при цьому залишитися невідомим - гідне поваги.
Звичайно, не треба на кожному кутку базікати про те, як ви привезли до дитячого будинку ящик апельсинів. Але пропаганда благодійності сьогодні є важливою і потрібною. Залучайте друзів, знайомих, діліться ідеями, досвідом. Хтось допоможе матеріально, а хтось вигадає свою власну теорію допомоги... Важливо те, що нас стане більше! Колись і ви тільки іноді замислювалися про те, що могли б допомогти... А зараз читаєте цю статтю. Але якщо ми хочемо протягнути руку допомоги, але й привернути увагу оточуючих і держави до соціальних проблемам- вирішувати їх анонімно ніяк не вийде. Чим більше ви розповідаєте про нас, тим більше ми зможемо допомогти іншим! 

Четвертий міф: Співпрацювати з фондами немає сенсу - якщо допомагати, то безпосередньо.
 Благодійні організації включаються в процес, не з корисливою метою взяти участь для отримання грошових потоків, а виключно виходячи з інтересів об'єкта допомоги, детально вивчаючи потреби останнього.
За статутом, благодійний фонд має право використовувати на особисті витрати, в тому числі на зарплату співробітників, не більше 20% від коштів, що отримуються. Але коли мова йде про цільові внески, то всі кошти в 100% обсязі доходять до бенефенціарів.
Більше того, працівники благодійної організації ретельно перевіряють усіх, хто звертається за допомогою. Як показує практика, 40% нібито «нужденних» є професійними шахраями, які наживаються на Вашій доброті. А чи робите це Ви, коли хочете допомогти? Навряд.   
П'ятий міф: Так як держава не справляється зі своїми прямими обов'язками, тому і існує благодійність в суспільстві.
Благодійна діяльність має своє ставлення до громадянського суспільства.
Держава не може забезпечити дитину рідкісними медичними препаратами при хіміотерапії, не може сидіти поруч тримаючи за руку, коли страшно. Але вона може надати послуги лікаря, медсестри, надати палату.
Все одно в наш час некомерційні організації змушені багато в чому дублювати роботу держави. Ремонтувати дахи в школах, допомагати малозабезпеченим сім'ям, оплачувати дорогі лікування. Навіть, якщо припустити, що держава вирішить всі проблеми, благодійність все одно не помре.

       Шостий міф: Благодійність формує споживацьке ставлення.
Все залежить від того як чинити. Наприклад, кожен раз, коли відвідувати дитячий будинок з безліччю подарунків і цукерок, діти до цього звикнуть. І подальше поява, буде асоціюватися з питанням: «А, що ви нам привезли?»
Мудра система благодійності працює на основі «навчити і допомогти» - «не тільки нагодувати рибою, а навчитися користуватися вудкою». Це сприяє самостійності і вирішення подальших життєвих проблем. Існує дуже гарний вислів Бенджаміна  Дизраелі: „Найвеличніше добро, яке ти можеш зробити для іншого, це не просто поділитися з ним своїми багатствами, але і відкрити для нього його власні багатства”.

Сьомий міф: Їм потрібно те, що не потрібно мені.
Дуже поширена і помилкова думка! Якщо ви збираєтесь віддати нужденним те, що хотіли виносити на смітник – краще одразу викинути. Просто уявіть собі, як би ви себе почували, якби вам подарували щось таке??? Діти-сироти,  інваліди, бідні люди – це такі самі люди, як і ми з вами! Вони люблять гарно вдягатися і отримувати корисні подарунки, навіть якщо не мають такої змоги. Тому, перш ніж нести рване пальто у плямах, подумайте: може, краще купити на якусь невеличку суму необхідних речей – тапок, колготок, шкарпеток  і привезти нужденним у вільний час?
У будь-якому випадку, якщо ви - людина небайдужа і прагнете зробити для когось щось корисне, ви знайдете свою, унікальну і неповторну дорогу до дитячого будинку, інтернату чи до дитячої лікарні. На своєму досвіді ви зрозумієте, як багато існує міфів навколо цієї теми, як багато тонкощів, складнощів і проблем. Адже допомога – справа непроста, хоча допомогти так легко... Парадокс? Такий самий, як і сама людина. Але коли ви станете волонтером, ваше життя дуже зміниться. На краще. Адже любов і взаємодопомога – це саме те, що робить нас людьми! Залишається тільки побажати вам удачі, терпіння і любові на вашому шляху!


За матеріалами http://misto-sontsia.org.ua/

Коментарі

Популярні публікації